Як до школи діти поспішали зранку,
Зодяглися люди в гарні вишиванки.
В душах піднялася гордість за державу:
Люди Україні воздають всю славу...
В чому ж є надія в світлу перемогу,
Як не воздається честь і слава Богу?!
В гордості немає святості та честі.
Самовихваляння — то людське безчестя!
Що героям слава й радість перемоги,
Якщо їхні душі не пішли до Бога?!
У святу країні, де Небесні Гори,
В край одвічно-чистий, де немає горя,
Йде вузька стежина через упокору...
І нужду в смиренні визнати нам треба,
Бо не в вишиванках ми досягнем Неба.
В праведність і святість — у вісон нетлінний
Зодягни нас, Боже, Царю Вічний, Вірний!
Лиш Тобі, Ісусе, щиро довіряю!
З променів любові ниточки сплітаю
І слова спасіння в повноті довіри
Вишию з терпінням на скрижалях віри...
Я молюся, Боже! Я молюся ревно,
Щоб людські надії не були даремні.
І щоб Україна на коліна стала
І Святому Богу славу всю воздала!!!
02.09.2014р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
МАМА - Ионий Гедеревич Примечание к стихотворению «Мама»
Кто помнит мам военных и послевоенных лет? Им выпала тяжёлая доля. Мужья и взрослые сыновья ушли на фронт. Мамы остаются с малыми детьми. Их нужно накормить, одеть и согреть. При трудных условиях дети часто болеют.
Нужен особый уход и лечение. Кроме всего необходимо добыть хлеб насущный. Приходят голодные дни.
Мамы ждут из фронта доброй весточки и при этом страшатся,
чтобы не пришло известие о гибели мужей, сыновей.
Сегодня другие условия для мам. Но по-прежнему они проявляют заботу, чуткость и боль за детей. Мамы не досыпают ночей, когда малые дети; волнуются и переживают за подрастающими и вполне взрослыми детьми. Кто может учесть, сколько сил физических и душевных
прилагает мать, чтобы родить, вырастить и воспитать детей? Это не расскажешь. Матери достойны уважения и любви. Да воздаст им Бог
милостью и благословением!
